Коли говорять про розміщення стелажів у невеликому супермаркеті, багато хто чомусь відразу думає про максимальну щільність, щоб впхнути якнайбільше товару. Це, мабуть, найпоширеніший і найшкідливіший міф. Насправді, якщо вузькі проходи та заставлені полиці заважають покупцеві рухатися і бачити товар, всі ці хитрощі із щільністю йдуть нанівець. Виручка падає, хоча за логікою має зростати. Сам через це пройшов, намагаючись втиснути в наш перший магазинчик на 150 квадратів асортимент, як у гіпермаркеті. Вийшов лабіринт, де я навіть плутався. Довелося переучуватися на ходу.
Перше, що треба зробити – забути про стелажі. Серйозно. Спочатку береш план приміщення та дивишся на потоки. Де вхід, де каси, де складські двері? Основний купівельний потік майже завжди йде проти годинникової стрілки. Значить, праворуч від входу — найгарячіше місце, золота полиця. Туди ставиш товари імпульсного попиту чи високомаржинальні новинки. Але в невеликому магазині цей потік може ламатися через колони або невдало розташований холодильник. У нас, наприклад, була колона, що несла, прямо по центру. Спочатку її просто обставили стелажами, утворивши мертву зону. Потім здогадалися зробити навколо неї острівець із акційними товарами в кошиках — точка одразу ожила.
Найпрактичніший підхід – почати із зонування. Виділяєш зони: бакалія, молочка, гастрономія, побутова хімія. І вже під кожну зону вибираєш тип стелажів. Для консервів та важких упаковок потрібні міцні багатоярусні полиці, а для шоколадок та жуйок біля каси – легкі пристінні або острівні стійки. Тут важливо не заощаджувати на самій конструкції. Хлипкі стелажі, що гнуться під вагою, — це не тільки ризик обвалення, а й постійний голівняк з полицями, що перекосилися, які неможливо рівно виставити. Якось закупили партію дешевих стелажів — мучилися з ними два роки, доки не замінили на нормальні. Зараз, до речі, часто звертаємось до спеціалістів, наприклад, доХарбін Цзюшен виробництво металевих конструкцій. У них в асортименті є й важкіскладські стелажі, І більш легкі, але стійкі рішення для торгового залу, що для невеликого магазину зручно - можна все закупити в одному місці.
І ще один нюанс, про який часто забувають у гонитві за площею, — це висота. Стандартна висота 2-2.2 метри для невеликого простору може тиснути. Якщо стелі низькі, так і є. Але якщо дозволяє висота приміщення, то стелаж у 2.5 метра з двома-трьома верхніми ярусами під товарний запас (той самий ?сток?) — відмінне рішення для економії площі. Але тут критично важлива система викладки: нагору — дублюючий товар або те, що покупець бере цілеспрямовано (пачка води, папір), у зоні прямої видимості та доступу — основний асортимент.
У голові у багатьох власників невеликого магазину стоїть картинка: довгі ряди однаковихполичкових стелажів. Це база, але не всі. Для ефективного використання кожного метра необхідно комбінувати. Наприклад, торцеві частини стелажів (енд-капи) – це золоте місце. Їх можна оснастити не просто полицями, а кошиками для товарів знижок або спеціальними дисплеями для дрібного штучного товару. Ефективність зростає у рази.
Дуже рятують в умовах дефіциту площіострівні стелажіта стійки. Їх можна поставити в центрі зали або наприкінці проходу, створивши додаткову точку продажу. Але тут головне — не переборщити із розмірами. Занадто великий острів перекриє потік. Ідеальний варіант - мобільна конструкція на коліщатках, яку можна пересунути під сезонний товар або акцію. До речі, про мобільність. Раніше ми її недооцінювали, доки не зіткнулися з необхідністю регулярно міняти планування під різні акції. Тепер частину обладнання замовляємо саме із можливістю швидкої перестановки.
Окрема історія – зона свіжості. Для молочки, ковбас та готової їжі часто використовують холодильні гірки. Їхнє розміщення — це вищий пілотаж. Їх не можна ставити впритул до звичайних стелажів, потрібно залишати простір для обслуговування і для того, щоб холодне повітря не дуло на покупця в проході. Ми якось поставили холодильну вітрину прямо навпроти входу — влітку це був порятунок, а взимку люди обходили її, бо продувало. Довелося зміщувати.
Ось тут багато хто спотикається. Здається, що якщо звузити прохід на 10 сантиметрів, можна поставити ще один стелаж. На папері – так. Насправді — катастрофа. Мінімальна комфортна ширина основного проходу — 1.2 метри, щоб могли розминутися дві людини, одна з яких можлива з візком. Другі проходи можна робити вже, близько метра. Але якщо у вас товар, який купують сім'ями або люди похилого віку, краще робити ширше. Ми в одному зі своїх магазинів у спальному районі, де багато пенсіонерів, спеціально розширили проходи до 1,4 метра — і кількість чеків зросла. Люди почали заходити глибше до зали, а не товпитися біля входу.
Логіка руху повинна вести покупця по всьому магазину, повз максимальну кількість полиць. Класична схема - ?змійка? чи петля. Але в маленькому просторі зашморг можна зробити компактним. Важливий прийом - створення "розривів"? у довгих рядах стелажів. Суцільна стіна з полиць довжиною 10 метрів втомлює і викликає бажання якнайшвидше її покинути. Якщо розбити її, наприклад, вбудованою холодильною вітриною чи стійкою із зразками, погляд покупця відпочиває, і він продовжує рух.
Ще один момент – видимість. З будь-якого місця в залі покупець має бачити покажчики секцій чи хоча б частину асортименту іншої зони. Це стимулює до подальшого руху. Не можна допускати глухих кутів, крім, можливо, затишного куточка з кавою і свіжою випічкою. Безвихідь - це мертва зона, куди зайдуть 10% відвідувачів.
Розповім про наші граблі. Перша і найболючіша помилка – ігнорування навантаження. Як я вже згадував, купили стелажі, які позиціонувалися як "універсальні для магазину". Почали завантажувати їх банками та водою — полиці почали прогинатися вже за місяць. Довелося терміново посилювати та в результаті міняти. Тепер ми завжди дивимося на паспортне навантаження та беремо із запасом. При виборі постачальника дивимося з його виробничі потужності. Ось, наприклад, у заводуХарбін Цзюшен, який працює з 2019 року та має повний цикл від проектування до обслуговування, в описі прямо вказано, що вони роблять таторгові стелажіі важкіскладські. Отже, розуміють у навантаженнях та матеріалах. Їхній сайтhttps://www.jshj.ruможна подивитися для розуміння, які взагалі бувають типи конструкцій.
Друга помилка – статика. Зробили одного разу ідеальне, як нам здавалося, планування і заморозили його на рік. Оборот почав потихеньку падати. Виявилося, що покупці просто звикли і перестали помічати частину товарів. Тепер ми обов'язково робимо невеликі ротації: раз на квартал трохи міняємо розташування стелажів чи острівців, оновлюємо викладку на торцях. Це створює відчуття новизни.
Третє – забувати про персонал. Стелажі повинні бути не тільки зручними для покупця, але і для мерчандайзерів та продавців. Якщо для поповнення верхньої полиці потрібна драбинка, а в проході її не поставити, значить, полиця буде пустувати або товар на ній залежиться. Краще вибирати стелажі, де висота робочих полиць не перевищує 1.7 метра, а все, що вище, це запас, доступний з боку службової зони.
Робота з виробником стелажів – це не просто купівля заліза. Це по суті спільне проектування. Хороший постачальник завжди поставить купу питань: яке планування, які товари, який середній чек, хто ваша ЦА. На наш досвід, коли приходять із готовим каталогом і кажуть ?вибирайте?, — це не найкращий варіант. Потрібен діалог. Іноді виробник може запропонувати нестандартне рішення, яке ти не розглядав. Наприклад, ту жмезонінну системудля невеликого магазину Здається, що це склад. Але якщо у твоєму приміщенні високі стелі, то мезонін над складською зоною чи навіть над частиною торгового залу (для зберігання запасів сезонного товару) радикально економить площу.
Дуже ціную, коли компанія, як та жТОВ 'Харбін Цзюшен виробництво металевих конструкцій', пропонує повний цикл: від проектування до монтажу та обслуговування. Тому що навіть найкраще креслення може впертись у криві стіни чи непередбачену комунікацію на об'єкті. І наявність своїх монтажників, які можуть оперативно щось підпиляти чи переробити на місці, – це порятунок термінів та нервів. Їхній завод у Харбіні з площею 20 000 кв.м. і автоматизованими лініями свідчить про серйозні масштаби, отже, і можливості робити як типові, і індивідуальні проекти.
І останнє на тему, але не за значенням — післяпродаж. Кріплення, кронштейни, полиці мають властивість губитися або ламатися. Переконайся, що через півроку чи п'ять років ти зможеш докупити до цієї системи стелажів такі самі комплектуючі, а не переробляти все під новий стандарт. Це питання довгострокової економії.
У результаті хочу сказати, що не існує єдино правильної схеми розміщення. Є базові принципи, які я спробував накидати тут: облік потоків, комбінація типів стелажів, комфортні проходи, гнучкість. Але кожен магазин – це унікальний організм. Те, що спрацювало в одному, може провалитися в іншому навіть через дорогу.
Найголовніший прийом – це спостереження. Постав стелажі, запусти магазин і дивися. Де люди зупиняються найчастіше? Де утворюються пробки? Який товар на верхніх полицях не працює? Потім бери та міняй. Не бійся експериментувати у межах розумного. Іноді невеликий зсув стелажу на півметра або заміна суцільної задньої стінки на гратчасту для кращої оглядовості може дати несподіваний позитивний ефект.
І пам'ятай, що стелаж — це лише інструмент для продажу товару і створення зручності для покупця. Усі рішення мають працювати на ці дві цілі. Якщо красива та модна конструкція заважає – від неї треба без жалю відмовлятися. Практичність та функціональність у нашій справі завжди перемагають.
